Неписьменність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівень неписьменності у світі на 2000 рік

Неписьме́нність або анальфабетизм — невміння читати і писати у дорослих[1].

Втрата засвоєних і недостатньо закріплених навичок читання й письма визначається як повторна неписьменність.

Поширеність

[ред. | ред. код]

Неписьменність як суспільне явище торкається переважно країн Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки.

Станом на 2003 рік, неписьменні становлять близько 25% дорослого населення світу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАН України М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. При цьому як межу віку дитини зазвичай приймають 15-й рік життя.